Автопробег - 2012. Луцк

[Ekaterina]

День старта.

И так - стартовали 3 группы

1-я группа из Кременчуга

2-я группа - Южноукраинск

ДЕКА с женой решили расставить новые метки с тайниками для геокешинга...

3-я группа - Киев

Короткий инструктаж перед стартом

Я не опоздал ... просто задержался...

Проверка раций

Выставляем в навигаторе Луцк, и вперёд.

Учитывая то, что половиной нашей группы были маленькие дети, мы останавливались довольно часто.

Группа из Ивано-Франковска в лице ivf присоединилась в Ровно.

От Ровно до Луцка меньше восьмидесяти километров, но мы чуть-чуть … заблудились

Сейчас глянем карту ... все в порядке ... разворачиваемся...

Почти всю дорогу моросил дождь ...

... Ах, злая погода и серые лужи...

УРА!!!

Встреча с одноклубниками из Луцка.

Бог дарует нам новые встречи,

Мы встречаем прекрасных людей…

Сопроводили до отеля ...

Накормили ...

Закинув вещи в номер, пошли гулять по городу готовить к фотосессии свои машинки.

Как там Тарас говорил нужно правильно клеить …

Показываю ещё раз

Вытираем аккуратно тряпочкой...

Вуаля!!!

Наклейки поклеены ...

Флаги установлены ...

Все за мной на построение...

Давайте... активнее ... активнее...

... теперь можно и фото

...просто красивые машинки...

... и их хозяева

Машины на стоянке... теперь можно и прогуляться по городу

Здание городского совета “ Міська Рада”

Памятник Св. Николаю находится на площади перед мэрией.

Святой Николай является покровителем Луцка.

Памятник … на вопрос о названии лучане загадочно улыбнулись …

... детям приглянулся другой памятник

Узкие красивые улочки, вымощенные булыжником.

Мы прошлись по улице Леси Украинки

На пешеходной улице Л. Украинки множество ресторанчиков, магазинов, художественных галерей.

Петропавловский костел в Луцке — это самое красивое здание. Он действительно впечатляет

[Ekaterina]

Луцкий замок — символ города Луцка, его главная достопримечательность и гордость. Построенный в XIV веке литовским князем Любартом, который женился на местной княжне и принял православную веру (приняв при крещении имя Дмитрий), он был выбран в качестве княжеской резиденции. Замок так же носит названия, Верхний и замок Любарта

Интересны старинные орудия, катапульты и таран, выставленные во дворе замка.

Ланос-Клан в замке

Кто хочет в шахматы сыграть...

Дети тоже нашли чем заняться...

Самые смелые отважились подняться на самую высокую башню.

Было много интересного

Замок включает три башни: Въездную, Владычью и Стыровую, которые в своё время связали стеной, из-за чего все строение приобрело форму треугольника неправильной формы, что было обусловлено рельефом местности.

Куда флаги установим?

Разместим флаги на каждой башне!

Музей колоколов, находящийся в одной из башен представляет коллекцию старинных колоколов различных эпох.

Подвалы под башнями служили тюрьмой для осужденных.

Эх, кофейку бы...

Сейчас, сейчас

[Ekaterina]

Мы к банкету готовы - а Вы?

Дааааа...

Да... сколько же их тут собралось?

Сейчас посчитаем...

Давайте выпьем за организаторов это мероприятия!!!

Вы пейте, пейте - а мы и покушать не прочь...

А теперь конкурс - кто дольше всех продержит флаг...

И так - наш победитель , Алексей!!

А теперь лотерея среди всех участников клуба.

Дальше по программе были викторины "Ланосовод" и "Путешественник", также был розыгрыш призов среди участников автопробега.

Все подарки нашли своих хозяев.

Второй день

[catkiev]

Але на цьому другий день не закінчився ))) Ну не змогла частина учасників автопробігу прямо з Луцька повернутися додому... і почалося...

Першим пунктом призначення стало місто Дубно. припаркувались де знайшли місце

і вперед оглядати Дубенський замок

один з підземних ходів, по якому за легендою ходив до коханої син Тараса Бульби

От цікаво, а вона ще стріляє? питав Dimon23,

чим загнав у ступор Torn8

Ні. Ну не може вона стріляти, що ви таке розказуєте?

а... колись стріляла... ладно...

тут зверху в радянський час стояв бюст Леніна...

а такою бруківкою колись була вимощена вся територія замку.

точніше і зараз вимощена, але закатана радянськими військовими під асфальт, бо марширувати було важко...

Палац Любомирських. один з палаців замкового комплексу.

Оздоблення збереглось лише частково...

і знову надбрамний корпус

Тут наші ряди порідшали, оскільки екіпажі з Кременчука поспішав одому, прихопивши ще й частину киян. А ті, хто залишився - наважились переміститися до Тараканова, оглянути форт.

Тараканівський форт - укріплення, як нам розповів один місцевий дід, яке було збудоване ще у XVI столітті, і перебудоване наприкінці ХІХ-го. Деякі зміни були і в радянський час. По дорозі до форту підбираємо випадкого місцевого хлопчину, який і робить нам екскурсію.

Укріплення ледь проглядаються здалеку між деревами. більша частина форту покрита землею, поросло травою і деревами.

Один з проходів у центральну частину форту.

коли в ньому тупнути ногою - луна підсилюється, і дає знати тим, хто наверху про те, що внизу хтось іде.

"Парадний" вхід-прохід до центральної частини форту

тут були ворота, але не збереглися. проходимо в середню частину... Прохід довгий і має велику кількість бокових кімнат - з бійницями, спеціальними віконцями для гранат тощо

Внутрішня частина була більш приваблива, але дуже погано збереглася...

внутрішня церква

стеля церкви

ще фрагменти будівель форту

вхід у внутрішні приміщення

Такі жовті написи зустрічаються дуже часто

Місцями ще збереглись дверні коробки

кругла кімната з колонною посередині. за однією з версій - в них гасилися вібрації від гармат, що стояли поверхом вище.

Трикутна кімната (фото з дверей)

тут був склад зброї - зліва стояли рушниці, а зправа лежали набої. солдати забігали, брали рушницю потім набої. так досягався порядок і не було штовханини

один з вентиляційних каналів (нагадаю - над нами ще мінімум поверх, грунт, трава і дерева)

частина госпітальних приміщень

І знову ми на поверхні. стоїмо над великою частиною приміщень форту. На фото нижче - прохід до "парадного" входу.

ті ніші в стінах, то "бійниці". з них солдати могли відстрілюватися, переміщующиісь в середині стін від однієї бійниці до іншої.

Ветиляційних канал. вигляд "зверху"

І фото на згадку. на "вході" в форт.

згадав фразу про ховрашка, перефразую.

"ти форт бачиш? ні. і я ні, а він там є..."

на завершення скрін з яндекс-карт (режим гібрид).

Жовта лінія (приблизно) - межі форту. Щоб обійти, необхідно пройти 5.5 кілометрів. Червона лінія - "коридор" до "парадного" входу. Той що видно кількома фото вище...