Старе село, Свірж, і не тільки

[catkiev]

Нахомутав з іо.уа і водяними знеаками. прошу вибачити. найближчим часом фото буде оновлено

Продовжуючи традицію дослідження історичних місць України, цього року було вирішено відвідати ще два замки Львівщини, а саме Старосільський і Свірзький замки. Як і більшість моїх поїздок Львівщиною, стартували ми з Бродів, і далі вже по маршруту.

Підгірці, Золочів, Олесько вже було відвідано не раз, тому їм особливого значення не надавалося, хоча перший зі згаданих таки на зворотньому шляху ми відвідали.

Так що ранком 7 серпня ми вирушили з Бродів на Львів. Дорогою до Львова було виявлено глюк кондиціонера, який полягав (99.9%) у поганому контакті на фішці компресора. але витрачено добрих півтори години, що майже зіпсувало настрій. та будучи вже в безпосередній близькості до мети, змінювати плани не гоже. Тож їдемо зі Львова на Старе село...

а ось і потрібний вказівник

дорога до самого села і по селу чесно кажучи не дуже...

але окремі хатинки... так прикольно жити... мабуть...

павліни ходять прямо як кури...

та облишимо лірику, і продовжимо рух далі. У центрі села стоїть досить сучасна церква, хоча цікавішою була б інша, дерев'яна церква на одній з околиць, збудована ще десь у XVIII столітті, та нажаль, про неї я дізнався аж через два дні...

А проїхавши трошки далі, бачимо вже й руїни самого Старосільського замку... який величаво, але дуже самотньо, височіє серед села... в оточенні хат, залізниці та болота...

за інформацією інтернет-сайтів, замок було збудовано десь у XVII столітті, а потім добудовано, перебудовано, але ще у XVIII столітті він приходить у занепад, так і не дочекавшись добудови внутрішнього палацу... а з початку XIX століття він і взагалі стає фактично покинутим. якийсь час у ньому була пивоварня, а у минулому столітті там навіть були прості бідні селянські хати, залишки яких розібрали зовсім недавно....

тож заходимо і ми всередину, через єдиний пристойний вхід

місцева служба безпеки

Одна з веж, що збереглася найкраще

Найбільша, і мабуть головна вежа замку

в одному з "кутків" замку стоїть стара сцена, що залишилась від святкування річниці села рік чи два тому, а поруч пасуться коні

майже зруйновані приміщення

внутрішнє "оздоблення" однієї з башт...

і бійниці

Найбільша, назву її "Парадна" башта, швидше за все мала три поверхи, але з середини вона майже не збереглася

Фото авто на згадку біля руїн...

а далі, вирішуємо обійти замок пішки

Частина стін вказують на те, що зовнішня сторона теж збереглася далеко не повністю, і замок був ще більшим (кажуть, займав близько двох гектарів)

а також зазнав перебудов за радянських, швидше за все, часів.

невеличка, але бурхлива річечка тече понад замком та вздовж залізниці.

"Парадна" вежа вже зовні

всередині

та трошки здалека

Ось такий він, Старосілький замок, покинутий ще польською шляхтою, використовуваний багато років далеко не за призначенням, і приречений на поступове і тривале руйнування. Та має він якийсь своєрідний дух, з домішками таємничості та жахів, самотності у самому центрі юрби, але нескореності і сили...

Що ж, залишаємо ми його й далі самотньо стояти посеред села, неподалік від залізничної станції, та чекати на нових, таких як і ми, випадкових і не частих гостей... і вирушаємо до іншого замку, у Свірж... Зі Старого села виїжджаємо іншою дорогою, минаючи більшу його частину і потрапляємо досить швиденько на "трасу", на якій нас супроводжують прекрасні краєвиди. фото недостатньо передають всю ту красу. але...

дороги продовжують вражати, а краєвиди змінюють один одного.

і ось вдалині ми вже бачимо наступну нашу ціль - Свірзький замок.

І ще трошки "ямко-перешкод", і ми біля замку. Навпроти входу на територію замку чергова релігійна споруда,

і ось сам замок... тут, як і в Підгірцях, знімали Трьох мушкетерів... бастіон Сен-Жермен, пригадуєте?

він є значно старішим за Старосільський, але водночас краще зберігся

далі буде....

[shin]

ждемс продолжения!!!

[NovoKaine]

Старосілький замок выглядит куда более внушающе чем Свірзький замок... А Старосілький мне показался немного похож на Белгород-Днестровскую крепость

[catkiev]

Щож, продовжу.

потрапити до самого замку виявилося дещо складніше, ніж у Старому селі - ворота були зачинені. Але після відвідин Золочівського і Підгорецького замків у минулому, стуємо у ворота. після другої спроби нам відчиняє ворота чоловік, який, швидше за все, є свого роду доглядачем замку. Назвати його сторожем - важко. це швидше за все працівник місцевого управління культури, щось на кшталт "директора музею без музею". І ось ми на території замку.

Екскурсій там, звісно немає, і нам показують двері, через які можна зайти до приміщення, а також дають декілька настанов - куди йти і куди не лізти.

всередині замок в стані незакінченого ремонту, а точніше перебудови...

на останньому фото - кімната, яка найбільше зберегла внутрішнє оздоблення...

все решта - навіть не хотілося фотографувати - приміщення були перероблені на щось, подібне до готельних номерів - з санвузлами, обкладеними плиткою і т.д. як нам згодом вдалося дізнатися - його в радянський час хотіли переробити на щось типу санаторію чи пансіонату, і тому всі внутрішні приміщення зазнали перебудови. Однак, ремонт так і не закінчили. Ось так, "весь мир насилья мы разрушим, до основанья, а затем, мы наш, мы новый мир построим...." зруйнувати зруйнували, а нове не доробили... "Кина не будет... єлектричество кончилось...." гроші скінчилися...

виглядаємо у двір - ми фактично навпроти воріт до замку... мабуть саме тут колись зустрічали гостей ясновельможні ))), саме у тій кімнаті що на фото вище...

вертаємось трошки назад і проходимо нижньою "галереєю"

і потрапляємо до "господарського дврика", як його називають історики. це як окрема частина замку. тут мабуть дійсно жила обслуга, була кухня та пральня, та інші господарські приміщення...

по центру дворика колодязь. він закинутий, але не завалений. здається

саме за нього нас попереджали, щоб туди не лізти - а саме не лізти в середину і не ставати на нього, не ставити дітей. бо його глибина близько 30 метрів....

в првому дальному куті дворика на останньому фото є одна з башт, на яку ми тихенько і обережно піднімаємося. підлога - паркет, але перекриття, таке враження дуже старі, і пройшовши до вікна - я так само акуратно повернувся назад на бетонні сходи, навіть не сфотографувавши кімнату.... лише одне фото виду з вікна на озеро.... бо було відчуття, що підлога може провалитися у будь-який момент...

на цьому ми завершили огляд внутрішньої частини замку, і продовжили оглядати його зовні...

ось такий тепер міст до нього, удосконалений радянськими майстрами

ось ворота у господарський дворик

ось частина озера біля замку

вид на замок з берега озера

Частина озера за замком (якщо брати від парадного входу) заросла і зовсім не приваблива... для людей... але диким качкам, там, здається, подобається

На цьому ми попрощалися зі Свірзьким замком, ще раз поглянувши на нього з нового ракурсу, який мені, мабуть, найбільше сподобався.

І знову ми прямуємо тою ж самою дорогою до Львова... ті ж самі місця - ті інші краєвиди...

ті ж самі, не менш якісні дороги...

досить традиційне для Львівщини (а може й усієї західної України) явище, це спорудження капличок, розміщення в селах релігійних скульптур чи памя'ятних знаків, ми побачили в одному з сіл по дорозі назад у досить гарному і величному примірнику

Проїжджаючи через містечко Бібрка, нашу увагу привернула будівля, але максимум що ми встигли - це зробити кілька фото... Що це було колись - невідомо, але однозначено не сільська хатинка )))

Дорогою назад, минувши знову повороти на Старе село, справа помічаємо ось такий пам'ятний знак

та вказівник - Звенигородське городище. Що ж, звертаємо )))

проїжджаємо ще одне село, де в центрі немаленький пам'ятник Шевченку

і прямуємо далі на Звенигород, незабаром вже бачимо його праворуч

У самому звенигороді бачимо оригінальні споруди, при будівництві яких використано залишки старих будівель

стилізовані споруди

дядька з вудочкою біля фонтану )))

і ось такий монумент

Ходити і шукати ще щось, роздивлятися все вже не буле особливого бажання, в інтернеті було знайдено що тут було дуже древнє поселення, і більше нічого. тому їдемо далі.

[catkiev]

Дорогою назад на трасу на Львів, ми знову переїжджаємо унікальний елемент регулювання дорожнього руху, точніше його унікальне розташування - в полі, десь приблизно посередині дороги між селами, ми бачимо... "лежачого поліцейського" з асфальту, без жодних знаків з обох боків...

Далі знову окружна Львова, і траса Київ-Чоп. вертаємось до Бродів.

Цікавий вказівник по дорозі

далі минаємо Олеський замок по окружній

і "красная конница", колись дорога проходила прямо під нею

Вид на Підгорецький замок здалеку

і вирішуємо таки в черговий раз туди заїхати.

Будівлі біля замку, де колись був туберкульозний санаторій, так і стоять зачинені неподалік від замку. Колись вони належали до замку і там було щось типу готелю...

"Замковий" костел, який зовні виглядає дуже масивно і дуже великим. та колись мені пощастило потрапити в середину - він в середині є набагато меншим, ніж я очікував.

а ось і алея до замку

на початку якої встановили не так давно якісь чотири великих труби. Їх розмфр і розташування підказує, що це може бути основа для відновлення парадних воріт замку, що не збереглися.

а ось і замок. час вже був досить пізнім, і замоу вже було зачинено для відвідувачів. тому просто обійшли його, та й поїхали далі. відпочивати....

p.s. 16.08.2012, 16:27

продивившись ще трошки фото - вирішив поки-що не продовжувати звіт далі.

тому наразі відпишусь тільки, що "генеральним партнером" фотозвіту був Demansss, який люб'язно надав свою фотокамеру на період відпустки. Всетаки дзеркало є дзеркало ))))

Змінено 20 серпня, 2012 користувачем catkiev

[socrates]

Дякую! Дуже цікавий і інформативний звіт!

[Гость_Kandidat_]

да, хороший фотоотчет Даже увидел знакомые места, как будто недавно там был

Змінено 21 серпня, 2012 користувачем Kandidat

[catkiev]

Kandidat, почему как-будто? был же )))

[Гость_Kandidat_]

был но не везде - всего 3 замка. Нужно будет в следующий раз заехать в новые места......теперь хоть знаю у кого спросить

[pablitos]

раз 10 по об"їздній Олеська слідував в точку БЕ і раз 10 через сам Олесько (коли не було об"їздної), а так в Підгорецький і не попав - сором мені!)

Гарно ви так все ... видно, що готувались,.. читали.. складали.. та насолоджуєтесь від побаченного