ХРИСТОС ВОСКРЕС!

[SASHO33]

Храни тебя Христос

От всякого ненастья,

От злого языка,

От боли и от недуга,

От умного врага,

От мелочного друга,

И дай тебе Господь,

Коль это в Его власти,

Здоровья, долгих лет,

Любви и снова счастья!

[rusan]

Воістину воскрес!!!

Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Саломія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Свято Великодня має язичницькі корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість.

Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичницьких та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичницьких обрядів.

Походження назви "Пасха"

Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Великодні звичаї

Наразі дослідникам досить важко розібратись, які саме великодні обряди коли й як виникли. З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичеські обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичеська обрядовість частково перемандрувала в Великодній тиждень, а частково й зовсім зникла, окільки припадала на Великий Піст, що був у повному контрасті з "весняною радістю".

У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців XIX-XX ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одний, культів — культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею Воскресіння — ідею духовного й фізичного відродження. Вірування, спільне всім слов'янам, що на Великдень "сонце грає", чи "гуляє", хоч його і приймають за атрибут християнського свята, бо, мовляв "цього дня все веселиться на небі й на землі", було, мабуть, одною з основніших ідей весняного свята сонця, з якої випливали й дальші, в роді того, шо "під Великодню неділю не вільно спати", бо "той, хто спить, своє щастя проспить".

Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!" Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збрирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.

Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і соль.

В давніші часи, перед тим, як з'їсти свячене самому, господар йшов зі свяченим насамперед поміж худобу, христосувався з нею, сповіщав "Христос Воскрес!", а хтось із присутніх відповідав за худобу: "Воістину Воскрес!". Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: "Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски". В іншій околиці Галичини було записано іншу формулу: "Який дар красний, так і аби Бог дав телиці (ягниці, чи що) красні". Потім обходив із свяченим сад, пасіку, город, відповідно примовляючи, і, нарешті всі входили до хати, де господар благословляв дітей що ставали перед ним навколішки: "Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються". У кого була дівчина на видданні, клали їй паску на голову: "Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!" Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: "Аби-сь так скоро росло, як паска скоро росте" (Матеріали української етнольогії, НТШ. XV, 39). Після розговин молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні ігри — Веснянки, чи Гагілки в супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком Вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо оговорено".

Після розговин починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок.

Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий урожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.

Великодні свята закінчуються поминанням мертвих — молитвою і тризною "на горбках". У могильні горбки закопють яйця та шкаралупу від з'їджених яєць, кості зі свяченого м'яса, свячену сіль, тощо; виливають і чарку горілки: "їжте, пийте й нас, грішних, поминайте". Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають прохожим.

У другий день Великодніх свят небезпечно виходити з дому, оскільки можна потрапити під зливу з чийогось відра.

Великдень – свято радості і позитивних емоцій. Проте Великодній понеділок може добряче зіпсувати вам настрій. У цей день від самісінького ранку вулицями гасають групи хуліганів з відрами або пластиковими пляшками (дай Боже, щоб чистої!) води. Обливають усіх перехожих, незалежно від віку і статі. Вода ллється навіть у двері автобусів і крізь вікна маршруток. Деякі “жартівники” примудряються це робити з вікон висотних будинків. Їх не цікавить, що святково одягнуті люди йдуть до когось у гості. Через це багато міських жителів бояться у цей день виходити зі своїх помешкань.

Молоді люди відверто дивуються: як це так, таке велике свято, трошки пообливалися водою, а народ не розуміє, що у більшості випадків – це лише невинна забава. Перехожі ж замість того, щоб нервувати, краще б усміхалися...

Молодь (особливо вихідці з сільської місцевості) каже, що традицій треба дотримуватися. Так, саме традицій. Але не перегинати палицю. Обливання, насамперед, згідно з цією традицією, стосується кавалерів і панянок. Молодь може обливатися і жартувати тільки з рівними собі. І ще одне варто знати: обливаються тільки до обіду! Друга половина обливаного понеділка має бути присвячена культурній програмі, різноманітним розвагам, скажімо, гаївкам. До речі, у давнину обливалися тільки по селах. Міське населення не мало такого звичаю.

Христос Воскрес!

[easy]

Храм, торжественный и строгий

Ввысь вознесся, до небес.

И несется над дорогой

Глас ликующих: Воскрес!

Нам об этом возвестили

Птицы в синей вышине.

Наяву то счастье или

Вижу это, как во сне?

Поздравляю с Светлой Пасхой,

Что чудесней всех чудес.

Будет каждый день прекрасным,

Ведь Воистину Воскрес!

[Jeka-Lug]

разрешите в этод светлый день поздравить Вас с праздником Пасхи!!!!!!!!

Христос воскрес!!!!!!!!!!

[MTE]

Христос Воскрес!!!

[tomthecat]

Воистину Воскресе!

[Sash]

Воистину Воскрес !

[h1m]

Воистину Воскрес! Христос Воскрес!

Змінено 4 квітня, 2010 користувачем h1m

[mut2001]

Воистину воскресе!!!

[Mamau]

Воістину воскрес!!!

Всіг благ вам, щастя та любові в родині та міцного здоров'я!

[Badname]

Воістину воскрес!

Счастливой всем Пасхи!

[Velichanskiy]

Воистину Воскрес! Любви, благополучия, понимания всем!!!

[Гість Alex_v]

Христос Воскрес!

Всех поздравляю со светлым праздником Воскресения Христа!

[Anut@]

с праздничком!

[lutsyuk]

Воістину воскрес !!!

[Kot Begemot]

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

[Ветал35]

Воистину Воскресе! с праздником!!!

[МИЛАШКА]

всех с праздником!

Воистину Воскрес!

[LANOZAVR]

  ВОИСТИНУ ВОСКРЕС  !!!  ВСЕХ С  ПРАЗДНИКОМ !!!  Любви,здоровья,благополучия.............!!!

[Puma]

Поздравляем Вас с Пасхой сегодня,

Этот праздник — сама красота!

Православный народ отмечает

Воскресение Иисуса Христа!

Пусть живут в Вашем доме забота,

Доброта, вера, истины свет!

Пусть всегда будут хлеб и работа,

Счастье, радость на множество лет!!!!!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!

[Dereck]

ХВ-ВВ

[Musicman]

воистину воскрес!

[NikTar]

Во истину Воскрес!!!

Душевного равновесия, благополучия, здоровья во всех органах, любви по всем углам, а если кто поменяет своего железного коня на другого, чтоб незазновались!!!

Змінено 4 квітня, 2010 користувачем niktar

[str]

Воістину воскрес!

Вітаю всіх з цим світлим святом!