Весняна мандрівка "Від Поділля до Полісся"

Отже наша давно запланована весняна подорож, яку я назвав «Весняна мандрівка від Поділля до Полісся» успішно відбулася. У ці чудові квітневі дні погода була до нас дуже прихильною. Нас зустріло яскраве, навіть дещо спекотне, сонечко і суха безхмарна погода. Ніщо не могло порушити наших планів, навіть наші страшні дороги, які місцями були такі, ніби по них поїздили танки і обстрілювали з артилерії. І ось, незважаючи ні на що, наша дружня команда, у складі 9 сімейних екіпажів на своїх автівках, вирушила до місця зустрічі у передмісті Вінниці.

Першим пунктом нашої подорожі стала частина історико-меморіального комплексу пам'яті жертв нацизму під назвою «Ставка Вервольф» у с. Стрижавка Вінницької області. Тут у місцевому музеї нам розповіли про історію створення, будівництва та знищення цього об’єкту під час Другої світової війни. Показали дуже багато оригінальних фотознімків тих часів.

А пройшовши по території, ми змогли наочно переконатися яким потужним і укріпленим був цей секретний бункер. Настрою нам додала і сама прогулянка місцевим хвойним лісом і, нагулявши чималий апетит, ми вирішили пообідати у цьому лісі. Для цього тут виявилось спеціально обладнане місце, за яким ми зручно всі і вмостилися.

Смачно пообідавши і зробивщи ще декілька фотосесій, ми вирушили у наступну точку нашої подорожі – Національний музей-садиба М.І.Пирогова у Вінниці. Тут наша група відвідала аж три екскурсійні об’єкти – це будинок-музей М.І.Пирогова, де нам розповіли про його життя, аптеку-музей, де приймав хворих видатний лікар-хірург, та церкву-некрополь, де і по сьогоднішній день знаходиться забальзамоване тіло М.І.Пирогова.

Далі наша колона направилась на поселення у готельний комплекс «Дубовий гай», який зустрів нас надзвичайною атмосферою густого соснового лісу. І у цій атмосфері ми вже мали змогу розслабитись, випити пива. Але лише частина із нас! Бо ввечері наша дружня група розділилася – частина залишилась у готелі, а частина поїхала до знаменитого світломузичного фонтану «Рошен», що у центрі Вінниці на річці Південний Буг.

А ті, хто залишився зайнялися підготовкою до невеличкого бенкету. Одні накривали стіл у окремому дерев’яному будиночку, інші взялися за приготування шашлику, який ми завбачливо привезли з собою. І коли вже всі повернулися від фонтанів на базу, наша група знову воз’єдналася за столом. Тут ми мали змогу разом обговорити минулий день. А також всі екіпажі отримали подарунки - магніти із логотипом та назвою заходу, а ще на наших автомобілях з'явилась свіжа таматична клубна наклейка. Всі подарунки профінансувала адміністрація клубу.

На другий день, прокинувшись і швиденько перекусивши, ми вирушили далі. Нас чекало місто Житомир, а саме музей космонавтики та будинок-музей видатного спеціаліста з ракетно-космічної галузі С.П.Корольова. Тут нас ознайомили із його нелегким життям у радянські часи.

А у павільйоні музею космонавтики нам дуже цікаво розповідали про історію створення ракетно-космічної галузі, та досягнення радянських конструкторів та космонавтів. Експозиція виявилась дуже багатою і цікавою.

Наступним етапом нашої подорожі було відвідання рукотворного ландшафтного парку у с.Буки, яке знаходиться у 90 км від Житомира. Тому ми не затримуючись відправились у дорогу. По дорозі лиш зупинилися на обід у придорожньому кафе, яке порадувало нас смачним обідом.

Село Буки нас зустріло безліччю туристів та заторами на дорогах, які утворені припаркованими автомобілями та автобусами. Знайшовши місця для зупинки, ми одразу ж, у супроводі екскурсовода, відправились на прогулянку місцевим парком. Ми з цікавістю слухали свого гіда і попутно встигали фотографуватись у різних куточках паркових алей, які були наскільки дивовижними, що викликали справжнє захоплення у всіх нас.

Нагулявшись досхочу, нам вже час було повертатись додому. І це викликало неприхований смуток. Адже ми вже так здружилися під час таких подорожей, що не хотілося розлучатися. Тому дехто із нашої команди по дорозі додому заїхав у ще одну (зовсім не заплановану) точку нашої подорожі – фонтан «Перлина кохання» у м.Умань.

І тільки після цього ми розпрощалися і роз'їхались по своїм домівках, забравши із собою частинку того настрою, того позитиву, який ми накопичували за ці два дні подорожі.

Хочу ще раз подякувати всій групі за активність, наполегливість і гарний настрій, який тільки примножився.

До наступних зустрічей, друзі!