Перейти до публікації

Північ Італії - Венеція, Верона,Гарда і трішки Австрії з Угорщиною. На Ланосі 5000 км


tyz

Рекомендовані повідомлення

Ну що, поїхали?  Готові читати мій звіт?

Давно щось мій Ланос не бачив Європи і ось нарешті. Все спланували і поїхали на північ Італії

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити зображення.

За 21 день наїздили 5000 км. Побачили трішки Угорщини, Австрії. А основну увагу приділили півночі Італії.  Удіне - 1 ніч. Ріва-дель-Гарда з відпочинком на озері Гарда- 5 ночей, Верона з Джульєттою і оперою в Арені - 1 ніч, Венеція з каналами - 1 ніч і по дорозі багато чого цікавого

Десь на кордоні Італія-Австрія

По Ланосу претензій нуль - гарний бензин і ідеальні дороги і все пройшло просто чудово. Правда в дорозі мене трохи налякали 

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

Але можливо, це я сам себе накрутив. Скоро дізнаюсь.

Інформації і вражень дуже багато. Спробую все розповісти і не затягувати. Тому кому цікаво, чекайте. Можливо Вам щось сподобається і буде корисним.

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

21,9 тис.   585

Чекаємо звіт з фото!:yes:

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

Цікаво! Залюбки читаю про ваші подорожі і тут, і на вашому сайті.  Багато прикладного та корисного.

До речі, проїхав усю Італію до каблука, от що, що, а дороги ідеальними не здались.

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

22.07.2019 в 11:31, Drug сказал:

До речі, проїхав усю Італію до каблука, от що, що, а дороги ідеальними не здались.

Ну я узагальнив всі дороги. і да вони класні, що мої стійки не торохкотіли. Наче нові))) А в Італії да, трохи гірші чим в Австрії

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

Ну що поїхали?

Потихеньку розганяємось.

Сколе

Дорога від Києва пройшла добре. Кільцева Житомира не дуже хороша, але китайці зараз її розширяють і я думаю вона буде на хорошому рівні.

Я вже збився з рахунку, яка це у мене автоподорож. Але вже точно можу сказати, що зупинятись на ночівлю у Сколе це вже традиція і дуже зручна. Колись зупинявся у Львові. Не сподобалось. Впершу чергу із-за того, що зранку поки здаси помешкання, поки виїдеш зі Львова, та ще і до кордону з Угорщиною їхати - виходить не дуже.

А Сколе саме то, хоч цього разу після Сколе ми ще кілька днів првели на Закарпатті, але традиції не зрадили.

Цього разу заселились у

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити зображення.

Дуже і дуже сподобалось.

Впершу чергу, що нам здалося, що нас зустрів господар. Все пройшло класно

Наш номер із однієї кімнати. На одну ночівлю дуже добре

Так як у Сколе вже не вперше, і саме містечко невелике. Тому ми його практично все побачили раніше. Крім одного- природничої пам"ятки  Сколівські бескиди.

Трохи відпочили і пішли. До головного мосту через р.Опір. Краса як завжди суперова

 

За мостом розпочинається природничий парк

Сколівчани молодці, розробили маршрут.

А далі ми просто насолоджувалися природою. Дуже гарно, тихо, не жарко

 

 

Так як з 6-00 на ногах. Ще у Київ заїзджав, тому втома мене накривала. Пора повертатися.У у підвалі є власний ресторан. Ось там і повечеряли.

Дівчата правда довго обслуговували, але смачно і затишно

Страва здається називалась  - Карпати

Ми ще хотіли чаю, але так як довго обслуговували, то дівчата у знак компенсації доставили нам чайник з чаєм у наш номер.

Ось так пройшов перший вечір подорожі. 

Далі ми провели  кілька днів у Виноградові ( Закарпатська обл.)

 

 

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

  • 2 тижні потому...

Наступний етап подорожі був не традиційним для нас. Якщо раніше після Сколе завжди прямували у Будапешт і далі у фінальні точки маршруту. То цього разу ми відійшли від традиції. Заїхали на пару днів у Виноградів Закарпатської обл. Щоб трохи відпочити і побачити щось нове. Для цього ми обрали

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

.

Ось наший номер

 

Відпочивали, попиваючи водичку

І оздоровлювався у термальній воді.

Санаторій рекомендую. Мені особисто там все сподобалось. Вже подумуємо, щоб відвідати його повноцінно, на днів 10-12, щоб гарно оздоровитися

Але не весь час ми перебували у санаторії. Періодично виїзджали  у місто. Місто сподобалось. Відчувається близкість кордонів Угорщини і Румунії. Цікава центральна вулиця. Де на короткому проміжку розмістилося аж 5 соборів і всі вони різних конфесій

 

 

 

 

Дуже оригінальні пам»ятники. До речі дуже схожий фонтан я бачив в угорському Егері. Хто у кого вкрав ідею, не зрозуміло))) Місцеві кажуть, що образ цієї дівчини, яка збирає виноград брався з реальної жительки Берегово.

Вирішив допомогти угочанському виноробу

Красивий ангел-охоронець біля міської ради

Палац Перені XIV-XVII ст. Зараз у ньому відділ освіти.

А поруч, у колишніх господарських будівлях, діти займаються творчістю

 

В інший вечір відвідали залишки замку Канків, він знаходить під Чорною горою, яку видно практично з будь-якої точки Виноградова. Від замку залишилися лише частини стін. Але виглядає дуже цікаво

 

Ось таким ми побачили Виноградів. Я чомусь думаю, що я ще повернуся сюди. Є дуже хороша причина.

Далі нас чекало трішки Угорщини. Ми вперше кордон проходили у Вилок. Сподобалось все, крім того, що цей пункт далекувато від траси Київ-Чоп. Кордон ми пройшли за 1,5 години. І перед головними пунктами нашої європейської подорожі ми заїхали у містечко Маріапоч. Чому просто у місцевій Базилиці Святого Михаїла знаходиться копія Нанківської Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Справа в тому, що цю ікону пов»язують з легендою утворення Долини нарцисів у Закарпатті. У цій Базилиці спочатку знаходився оригінал, який вивезли у Відень, і тепер  знаходиться копія, як теж чудотворна. Дружина давно хотіла відвідати цю базилику, але все не виходило. Але цього разу , ми були дуже близько від неї і головне по одну сторону від автобану М3. Нажаль  копію ікони не вдалося сфотографувати, йшла велика служба. Але дружина її бачила і це головне)))

Затишна маленька площа

Сама базилика

Тихий двір

Далі  переночували у Булапешті і нас чекало трішечки Австрії  і 8 ночей на півночі Італії.

Про дороги в Україні. Траса Київ-Берегово дуже і дуже непогана. Місцями навіть ідеальна. Єдиний мінус це кільцева Львова (пробка)  і вбита дорога ( 1-2км) в Мукачево. Кільцева Житомира теж не дуже, але її зараз посилено розширяють і ремонтують китайці.

Змінено користувачем tyz
Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

Вилок, це щось з 50 км від Мукачево. Як і Чоп.  А до Лужанки десь 30. Тобто, нмд варто зробити цей гак, лиш би не стояти в Лужанці. Я в кінці липня 9 годин стояв.

З цікавістю чекаю на продовження......

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

 

Поїхали далі. У нас по маршруту піраміда Когель в Австрії і вечір в Удіне.

Нас очікував такий пробіг. На захід Угорщини, потім транзит через Австрію, з годинною зупинкою  і ночівля в італійському Удіне. Маршрут виглядав так

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

Ми продовжили традицію відвідувати те, що колись  планували. Колись давно, коли на Ланосі ми об»їздили практично всю Австрію, крім  Інсбрука, ми біля Клагенфюрта побачили дуже оригінальну башню,, Піраміду Когель. Чому вона оригінальна, а тому, що це башня дерев»яна.

Вона розміщена на південному березі озера Вертер Зее. Якщо їхати по автобану А2, вздовж озера то цю башню гарно видно. Так от, цього разу нарешті вдалося її відвідати, а точніше піднятися на неї.

Піраміда Когель висота майже 51 метр.

Те що ми побачили зверху мені дуже сподобалось. На фото видно парковку, де ми зупинились.

Що мені ще сподобалось, на гору піднімає ліфт, це круто для моїх ніг))

Ще трохи краси.

На Австрію насувався дощ. Для мене гірська Австрія, завжди асоціюється з дощем)))

Крутий у  мене з сином був спуск. У трубі, нормально так нас покидало, практично 315 поверху. Зате швидко)))

Сюди варто заїхати і трохи відпочити від руля. Їдемо далі. А далі просто переїзд на ночівлю в Удіне

Ми  зупинились в апартаментах Дуже цікаві апартаменти. Це колишня віла, чи просто двоповерховий будинок. Де на першому поверсі, зала, кухня і живуть господарі, а на другому безліч спалень. От ці спальні господар здає туристам. А внизу пригощає сніданком. Вперше побачили типовий італійський сніданок. Як ми його назвали солодким. Тобто звичних ковбасок, яєчень не було. А були йогурти, пластівці, різноманітні круасани і всяке інше до кави і капучіно. Яку нам постійно підливав господар.  Господар дуже  сподобався, все розповів.

Ми мали спальню

Власну ванну кімнату

І балкон., але так як Удіне залило дощем і ми були лише один вечір, то ним нажаль не скористалися

Хоч було трохи мокро і ми втомилися, але на прогулянку містом пішли. Єдиний мінус апартаментів, це трохи не в центрі. Але на одну ніч нам дуже сподобались.

У найближчому парку побачили такий фонтан

 

На Piazza della Libertà дуже сподобались скульптури

Удіне був колись у складі Венеціанської республіки, тому венеціанський крилатий лев зустрічається часто.

Підгледів фотосесію)))

Вулички Удіне

Потім дійшли до Piazza Matteotti

, як раз у соборі Сан Джакомо забили дзвони. Було класно

На цій площі і повечеряли.

 

 

Я люблю європейські вулички

І трохи вечірнього Удіне

 

 

Наступного дня нас чекав переїзд до основних точоr нашого маршруту. У нас були заброньовані апартаменти на озері Гарда, де ми провели  чудових 5 днів

Змінено користувачем tyz
Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

  • 3 тижні потому...

Довго чекали? Я просто змотався у Стамбул. Тому буде ще один звіт)))

Поїхали далі. Перед Гардою у нас було ще дві точки. Запланували такий маршрут

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити зображення.

Щоб трохи зекономити гроші і побачити красу ми їхали безкоштовними дорогами. Сподобалось. Повторю таке тільки при хорошій природі. А так краще автобанами.

Але навігатор на смартфоні завів дуже неочікуване місце. Це був практично дерев»яний міст через річку. Якби спереду не було авто, то я засумнівався у правильності маршрута. Але авто поїхало і я за ним)))

Далі була просто краса  італійських доломітів

Про навігацію.

Вперше я не брав стаціонарний навігатор. Бо він вже здох і новий, щось жаба задавила купувати за здорові гроші. Враховуючи, що на авто у Європу їжджу не кожний місяць.

Тому я ризикнув, скачав і користувався ось такими програмами. Основна була Мапс.мі

Осм була як запасна, але я її так і не включав. Так як Мапс.мі повністю мене задовольнила. Працював оффлайн

Іноді ми їздили такими маршрутами

Яка світла голова придумала таке? Респект йому. Я не знаю, щоб робив без GPSнавігації.

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

При в»їзді у Тренто, я пропустив потрібний з»їзд. Тому  трохи покатався по звичайним вуличкам. Було трешово  і цікаво)))

Тренто

Припаркувались в центрі у підземному паркінгу і пішли гуляти

Я не перестаю любити такі вулички

Собор Сан Віджіліо

За ним смачно пообідали. Вперше дружина пила, а я пригуби Апероль Шпріц. Бомбезна штука. В Україні ми вже його двічі робили. Це мій напій після пива, смачного вина і хорошого коньяку))) А під настрій то взагалі №1))) До речі вперше бачив овальну піцу. Напевно це дуже практично – менше місця займає

П»яца Дуомо

І знову вулички і архітектура

 

Пора їхати далі. Адже нас чекало озеро і довгий відпочинок

Періодично був дощ.

Але чим далі в гори, тим красивіше

Так ми доїхали до Молвено. Це мальовниче містечко біля красивого озера

Молвено дуже і дуже сподобалось. Такий собі маленький, мальовничий курорт з гарними пейзажами.

 

 

Сюди варто повернутися, якщо любиш спокійний і тихий відпочинок

І знову дощ. Але нічого

 Далі ми зробили перерву на кілька днів. За руль якщо сідав, то геть не на довго. Скоро буде озеро Гарда

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

  • 4 тижні потому...

Ну що, приїхали ми у Ріва-дель-Гарда. Нарешті я трохи відпочину від авто.  Ми тут провели повних чотири дні. Відпочинок був просто супер цікавий. Ми купались в озері, катались на велосипедах, піднімались в гори на авто і на канатні дорозі, покатались по серпантинах, що у дружини трусились ноги)))

Заселились ми у апарт-готель

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

Готель не ідеальний, але вперше свідомо йшли на це. Чому. Тому що у нього ідеально розташування і ціна. Якщо готель мав кращі умови до був набагато дорожчим, а з такою ціною то був не дуже у хорошому місці. Які недоліки, ми з собою брали чайник бо знали що його немає, меблі не дуже свіжі ну на місці виявилось що ми були без інтернету. Але сусідні кафе і шаровий вай-фай на пляжі нас виручали. Отримали

Дві спальні

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити зображення.

Кухню, залу з теликом і балкон

З балкону дуже непоганий вид, по сусідству був кемпінг

Парковку, з нею теж приколи. Вона мала, і тому якщо зранку береш авто, то після обіду місця може не бути. Тому був тетріс, ставиш десь посередині, а потім переставляєш, якщо просять))) Наш балкон на другому поверсі в кутку.

Ну і пляж, який дуже близько – 100 метрів пішохідною доріжку. І ми бачили таку красу.

Ось і сам пляж. Вода у гірському озері Гарда іноді була холодною, +15 градусів, том купались не довго, але були інші розваги.

На пляжі були місцеві жителі, які нікого не боялись)))

Розваги.

Одного дня поїхали на Terrazza del Brivido.

Сказати що ми отримали задоволення, це нічого не сказати. Спочатку ми катались по серпантинах.

На вершина ми побачили таке. Внизу на фото видно дорогу, по якій ми їхали

Вид на озеро Гарда

 

 У сусідньому містечку Пієве  насолоджувалися історичною затишною красою.

Трохи відео цього містечка, люблю такі місця.

 По дорозі назад попали у пробку. Реально була патова ситуація, По тротуару не об»їдеш))) і не розвернешся. Тому раджу на Терасу їхати зранку, бо обід буде ось така ситуація.

Ще трохи відео як спускалися

далі ми гуляли по містечку Лімоне. Кажуть що це найвпічніше місто Італії де ростут лимони.

Містечко класне, затишне

 

 

В один із вечорів подивилися на стару частину Ріва-дель-Гарда. Люди там відпочивають, тусуються

У колишньому замку зараз музей.

Людям весело і цікаво

Як завжди  фоткаю такі вулички, дуже люблю їх.

 Я з сином відкрили досвід взяття на прокат велосипедів. У Ріва-дель-Гарда дуже гарно розвинута ця система. Багато прокатних контор. Де веліки простенькі і не дуже хорошої якості, а є на дуже хорошому рівні. Ми брали тут. Ціна за 4 години 14 євро. Водійське посвідчення як завдаток і 14 євро (здається) завдаток за шолом. У гих навіть акціє є. Якщо берещ перед закриттям, то віддаєш зранку при відкритті. Тобто велік бееться фактично на 10 годин

Вздовж озера безліч доріжок, із знаками, переходами, все як у автомобілів

Періодично стоять міні СТО, де самостійно можна зробити простенький ремонт

Думали що 4 години багато, але коли поїхали по маршруту у гори це була бімба. На колишній гірські  автомобільні дорозі зробили маршрут для вело та пішохідних прогулянок. Це круто. Для нової дороги поробили тунелі і вона проходить внизу.. На фото видно тунель. Види просто божевільні

Я)))

А ось як ми каталися.

Це досвід був суперовий. Тепер зщавжди будемо брати веліки на прокат.

 В інший день ми поїхали в гори але не на авто. Гора Монте Бальдо.

Блін, там круто! Тільки вітер великий і парапланеристи цим користуються

Десь там далеко наше Ріва-дель-Гарда

Ми))) На протилежному березі Тераса, куди ми піднімались на авто.

Ще трохи відео, яке покаже як там круто.

На горі вирощують Альпаку, і продають вироби з її шерсті

На Монте Бальдо теж краще приїжджати зранку. Бо в  обід буде здорова черга на під»йомник і на паркінгу не буде місця. Внизу погуляли у містечку Мальчезіне.

Місцевий замок

З якого теж відкривається класний вид

Знову десь далеко наше Ріва-дель-Гарда

 Ось так ми розважалися. Це було круто і дуже цікаво. Далі нас чекала Верона. Але по дорозі заїхали у скельний монастир Santuario della Madonna della Corona

 Там не менш цікаво. З сусіднього містечка до нього краще спускатися пішки. По дорозі встановлені  такі сцени

І відкриваються такі види. На фото видно автостраду по якій ми їхали,

Ось і сам монастир. Це просто бомба. У нову будівлю приїжджав Павло ІІ

Назад краще їхати на автобусі. Від монастиря їздить кожні 30хв. Ось таким видом ми попрощалися з цим регіоном. Далі буде Верона

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

  • 1 місяць потому...

Верона – місто опери та Ромео і Джульєтти

В обід приїхали в це місто. Зняли номер у готелі -

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

Готель класний,новий, хоч і перебудований із магазину. Єдиний недолік – трохи далеко від центру. Але враховуючи ціну, і те що ми лише на одну ніч, то це вже не так і страшно. Плюс ми приїхали в день оперного фестивалю, то у центрі по адекватній ціні готель знайти нереально. Отримали

Кімнату на трьох чоловік, власну ванну і туалет

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити зображення.

У вартість входив сніданок. Снідали у цьому приміщенні. Сніданок був дуже хороший. Типовий італійський – круасани, випічка, йогурти, кава, чай і т.д.

Плюс у номері була каво-машина з запасом кави на трьох чоловік і була у нас парковка

Ось у такій місцевості ми жили. Тому ввечері, щоб не тинятися  по таким місцям ми взяли таксі.

Через Верону проходить річка Адідже, через яку колись у давнину прокладено було багато мостів. Але німці, під час відступу у Другій Світовій ці мости підривали. Деякі відбудували,  а ось цей ні

Так ми дійшли практично до центру.

Арсенал Франці Іосифа. Під час Австро-угорського періоду на околицях Верони був побудований цей арсенал. Але згодом він став непотрібним, і враховуючи, що він знаходить не в центрі  і далекувато від автомобільних магістралей і залізної дороги, арсенал був занедбаним. Але зараз у ньому проходять реставрації і планують відкрити музеї та виставки

 

Міст Скалігерів, ХІV ст. Його теж німці підривали, але його із залишків  відбудували. Цей міст з»єднував лівий берез із замком Кастельвеккіо

А ось і зам замок, а точніше внутрішній двір. Зараз у ньому музей Кастельвеккіо

Так ми дійшли до однієї із головних пам»яток Верони – Арена де Верона. За розмірами він четвертих із тих хто вціліли на території колишньої Римської імперії. Але він старший за знаменитий Колізей. До нього ми ще повернемося

Вулички Верони

А ось і друга найбільш відома пам»ятка Верони. Будинок і дворик Джульєтти. Насправді він немає жодного відношення до твору Шекспіра « Ромео і Джульєтта»

Будинок ХІІІ ст. належав багатьом родинам, одна із яких родина Капелло яка і стала прообразом  родини Капулетті. У цьому дворі колись були низькосортні готелі, кабаки. Поки у 1936 році не вийшов  фільм Ромео і Джульєтта, у якому фігурує цей дворик. З того часу це стало туристичною фішкою Верони. І влада Верони взялась за цей двір і будинок.

При вході у тунелі кучу записок про кохання)))

Балкончик теж несправжній.

«Джульєтту» поставили у 1972 році, але її так терли, що вона тріснула і прийшлося переносити у музей. Зараз стоїть копія, яка теж натерта. Мені щоб доторкнутися до цициці Джульєтти прийшлось довго  пробиратися скрізь китайців і трохи постояти в черзі))) Тому я такий щасливий, бо вдалося

Пішли далі. Площа Делле Ербе

Ми))

Церква Святої Анастасії. Одна із найбільших у Вероні. Будівництво почалось ще у ХІІІ ст.

 

Знову виходимо на берег Адідже і бачимо на пагорбі замок Сан П»єтро

По мосту Понте П»єтра переходимо на протилежну сторону і на фунікулері піднімаємось до замку

Замок будували для  Верони, як захисний замок. Біля замку дуже гарно проглядається Верона. Останні раз замок використовувала австрійці. Біля замку гарний вид на Верону.

Вечоріло і у нас залишився останній пункт програми. Це оперний фестиваль. У Вероні влітку проходить  унікальний оперний фестиваль. Він проходить у стінах  амфітеатру, так і називається Арена де Верона. Фестивалю більше ста років. Прикольно посидіти на  вікових камінцях. Так як син займається музикою, то заради нього ми і організували таку розвагу. Опера крута, масштабна.

Син був дуже довольний

А ще краще, послухайте і подивіться

Ось так ми провели половину дня у Вероні. Далі нас чекають пригоди у Венеції

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

  • 1 місяць потому...

Венеція

Це була давня мрія дружини. Колись вона тут була, але сама. Дуже мріяла побувати з сім»єю. Ось нарешті ми дістались до цього міста.

Спочатку думали зупинитись у Местре, це місто на материку біля Венеції. Але враховуючи, що у Венеції ми планували бути лише половину дня, то вирішили, щоб не витрачати час на дорогу, зупинитись у самій Венеції і максимально її побачити. Виникло питання парковки. У Венеції є одна парковка, при в»їзді, але там вимагають залишити ключі в машині, щоб можна було самостійно переставити, а я такого не люблю і дуже дорога ціна. Тому ми припаркувались по іншу сторону моря і звідти на автобусі доїхали у Венеції. Заплатили 5,5 євро плюс автобус- вийшло дешевше чим парковка у Венеції

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити зображення.

Зупинились ми у апартаментах

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

 

Це звичайна венеціанська квартира у  нетуристичному місці. Так як ми любимо. Отримали одну спальню, кухня з диваном у ванна кімната. Квартира крута, відчувається Венеція, балки під стелями. Тісненькі коридори.

 

Вид з вікна, на венеційську вуличку. Наче казка.

Наша вуличка

А це поворот до наших апартаментів. Заблудитися легко, що ми пізніше і зробили)))

 

У нас була половина дня і до ранку))) тому ми пішли гуляти, вивчати це нове для нас місто.

Я не буду писати інтернет-факти про Венецію. Спробую описати емоції і те що засіло у голові про це місто. Венеція це канал, багато каналів. І маленькі канали  називаються rio-вулички. По них їздять чи плавають човни. А вони розвозять товари, людей як таксі, сміття вивозять. Блін, наче якась інша планета.

А будинки стоять на дерев»яних сваях з альпійської сосни. Яка у солоній воді закамяніла. І біля будинків припарковані чиїсь човники.

Церква Святих Апостолів. Побудована на місці, де колись селились перші жителі Венеції.

Ще канал

Одна із візитівок Венеції – міст Ріальто. Він був колись дерев»яним і єдиним через Гранд-канал. Кілька разів руйнувався, поки у XVI ст не побудували ось цей.

Гран-канал. Один із найбільших каналів Венеції, Розділяє її практично на дві частини. Глибина досягає 5-6 метрів.

По різну сторону розташовані різноманітні палаццо колись дуже багатих венеціанців.

Є і такі вулички, туристів просто дуже багато.

Знову канал, чи ріо. Біля будинку хтось припаркував ланоса, ой, човника))

Церква Святого Рокка (Роха)  (Chiesa di San Rocco),  Святий Рох як і Святий Марк є покровителем Венеції.

Базиліка дей Фрарі

В ній похований Тіціан, один з найбільш відомих художників Венеції і був її найкращим живописцем. У соборі всередині є його оригінали  картин. Ми запізнились на вхід, тому глянули на них здалеку.

Картина « Вознесіння Діви Марії»

Прогулянка на гОндолі. Наголос на О, так кажуть італійці. Теж давня мрія дружини і моя. Задоволення недешеве – 80 євро за човник, але вміщає 6 чоловік. Тому можна зкимось скооперуватися і вийде дешевше.  Зупинок де можна покататися на гондолі дуже багато. Ціна скрізь однакова, встановлена мерією. Але гондольєри махлюють на іншому.. Вони можуть покатати 30 хв. Замість 45-50. Також можуть покатати по Гранд-каналу, а не по маленьким каналам, а це набагато цікавіше. Тому потрібно про це домовлятися на березі.

.

Вид на Гранд-канал з іншого ракурсу

Прогулянка дуже сподобалась, побачили Венецію, з того боку, з якого пішоходи не бачать.

Парковка біля фешенебельного готелю

У човників є свої знаки і правила як і у автомобілів на дорозі. На деяких каналах є обмеження щвидкості, щоб хвилі не руйнували будинки

А це зупинка венеціанських маршруток – вапоретто.

Ще трохи каналів))

Щоб краще відчути атмосферу прогулянки дивіться відео. Не дарма кажуть,  щ гондольєр це не професія, чи робота – це стан душі.

Накатались, відпочили і пішли далі.

Площа Сан-Марко

Найбільш впізнана площа Венеції. Приблизно 2 тижні назад, Венецію так затопило. Що на цій площі води було по коліна.

Базиліка і дзвінниця Сан-Марко. Святого покровителя Венеції. Мощі якого привезли з Константинополя у 829 році.

 

Щоб піднятися на дзвінницю, потрібно відстояти здоровенну чергу. Але якщо прийти під вечір, то черги практично немає. Ось така вартість підйому.

Підніматися варто. Тому що там просто неймовірні види на Венецію, канали і море і острова.

 

Ще одна візитівка Венеції- міст Зітхань. Він з»єднуює суд і в»язницю. І коли злочинців після суду вели по цьому на відбування покарання. Вони бачили Венецію і зітхали, тому що розуміли, що можливо Венецію ніколи більше не побачать..

А далі у нас були пригоди. Ми планували повернутися до апартаментів, але як завжди це робимо, не старою дорогою по якій вже ходили. А трішки іншою. Так цікавіше. Гугл показав нам, що нам йти приблизно 30-40хв.

Ми йдемо йдемо, любуємось нетуристичною Венецією, і прогулянка не закінчується.

Підозрюємо, що ми заблудидись. Починаємо питати у продавців, які зачиняють свої магазинчики, а вони нам кажуть що он там близько площа Сан-Марко. Яка площа Сан-Марко!!? Ми повинні буде дуже далеко від неї. Виходить що ми довго ходили по колу. Наведу на прикладі Києва. Це якби я із Майдану Незалежності захотів пішки піти до Львівської площі, а це через  Михайлівський Золотоверхий. І от я піднімаюсь до МЗС і якимось чином повертаю назад до Майдану))) а не йду далі прямо. Чому так вийшло, я зрозумів пізніше. У Венеції дуже погано ловить GPS сигнал, це із-за вузьких вуличок і високих будинків на них. Я якщо його ловив, то він міг показати не ту вуличку, де я знаходжуся. А зорієнтуватися в цьому неможливо. Далі у Венеції погано з вказівниками. І останнє це канали. Можна йти, йти і впираєшся в канал, який не перестрибнеш, як у нас можна перейти вулицю де побажаєш. Потрібно шукати міст і переходити канал. Ось у цих лабіринтах ми і погуляли не 30-40 хвилин , а 1,5-2 години)))

Але це нічого побачили таке, що не планували.

Наприклад собор Сан Заніполо. Це один із найбільших соборів Венеції. Побудований у XVст.

Ось так ми вивчали Венецію.

Але які не були втомлені вчора, сьогодні треба зустріти схід сонця. Якщо є така можливість, ми постійно це робимо. Таке робили у Вроцлаві, Стамбулі, Кракові. Це круто і цікаво дивитися як місто просипається.

Знайшли навіть футбольне поле

У променях сонця видно  острів Мурано, це один із островів які варто відвідати. Але ми не встигли. Буде причина ще раз відвідати Венецію.

Коли всі проснулися, ви гуляли свої вишиванки

А ось так доставляють товари у магазинчики і продукти у ресторанчики

Пора повертатися до авто і їхати далі. Пройшли повз залізничний вокзал.

Що хочеться сказати про Венецію. Моєму кумові вона не сподобалась і я його трохи розумію. Він приїхав у Венецію відразу після Німеччини з її практично ідеальним порядком. А Венеція зустріла його облупленими стінами))) У Венеції дуже багато туристів, тому краще гуляти зранку або ввечері. У Венеції ми їли саму НЕ смачну їжу, крім кави – вона смачна)) Але незважаючи на це мені Венеція дуже сподобалось, вона якась інопланетна.. Я дуже рідко планую кудись повертатися ще раз, бо є багато міст де я ще не був. А от Венеція попадає у список, куди я хочу повернутися і не відкладати це на довго. Ось так мені Венеція сподобалась. Далі нас цекає Грац з Термінатором і можна повертатися до дому в Україну.

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

3,3 тис.   179

Я невимовно вражений.

В першу чергу хочеться запитати чи комфортно на такі поїздки ланосом? Вистачає місця?

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

08.12.2019 в 00:38, Injectormaster сказал:

Я невимовно вражений.

В першу чергу хочеться запитати чи комфортно на такі поїздки ланосом? Вистачає місця?

Ой з місцем взагалі жодних проблем. Нас зараз подорожує троє, ( донька виросла і подорожує окремо від нас)  то на задньому сидінні  взагалі кайф)) Мої тепер воюють - хто там буде сидіти, вже не хочуть сидіти біля мене. Ну і я зі своїми 172 см і 95 кг досить нормально почуваю. Єдине  що некомфортно і важко, це відсутність кондиціонера. Правда як їдемо по автобану то норм. А якщо якісь звичаіні дороги, то трохи жаркувато, або вітренно - коли всі вікна відчиняємо.

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

  • 1 місяць потому...

З Новим Роком та Різдвом Христовим

Грац

Місто де ріс Шварценегер, місто чудової архітектури історичної і фантастичної. Це останнє наше місто літньої подорожі. Після довгого переїзду з Венеції ми зупинились у апартаментах.

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

Отримали одну спальню з ліжком,  і велику кухню з диваном. На одну ніч дуже навіть добре. Безкоштовна парковка у сусідньому дворі

 

Жили ми дуже близько до центру, тому відразу пішли знайомитись з цим австрійським містом.

Перший пункт програми  - церква Маріягільф (Mariahilferkirche). Побудована у 1607 році італійським скульптором Джованні П'єтро де Поміс. 

А далі ми наче попали у майбутнє. Музей сучасного мистецтва Кунстхаус (Grazer Kunsthaus) Його ми відвідаємо наступного ранку, а зараз просто у захоплення від його зовнішнього вигляду

Річка Мура розділяє Грац на дві частини. А посеред річки ось такий плавучий острів

Побудували його у 2003 році, коли Грац отримав звання – культурна столиця Європи

А це наша мета на вечір. Підйом до замку Шлосберг

А ось і незвична історична архітектура, а точніше оздоблення будинків. Наче картини на вулиці, будинок 17ст.

Центральна площа Граца і міська ратуша

Gemaltes Haus, до 15ст. у ньому засідали Габсбурги, поки не переїхали у Грацький замок разом з урядом

У Граці цікаві не тільки фасади а і  внутрішні двори. Будинок Ландхаус 16 ст. Зараз у ньому засідає парламент Штірії, Грац є столицею цієї землі.

Ще один цікавий двір, за адресою Sporgasse 8, 17ст.

За адресою Hofgasse 6 знаходиться старовинна пекарня Граца – 17ст. Hofbäckerei Edegger-Tax. Багато поколінь продовжують тут свою пекарську справу. Фасад пекарні повністю дерев»яний. Попити каву і спробувати випічку ми прийдемо вранці

Повертаємось трохи назад, щоб встигнути піднятися на гору Шлосберг. Праворуч від входу цікава інсталяція, де поєднується світло і колір

А по цьому підземному тунелю йдемо до ліфту.

На гору можна піднятися пішки, а нам вже важко і на фунікулері. Ми Обрали ліфт, який ходить всередині скелі. Підйом коштує 2,40 , за спуск теж потрібно платити

На горі відкривається гарний вид на Грац  Фіолетовим світиться плавучий острів

Із замку Шлосберг практично нічого не залишилось, лише кілька веж і залишки мурів. Годинникова вежа 14ст.

А ось і плавучий острів. У ньому працює оригінальний бар. Але ми не встила його побачити відчиненим

Поруч з апартаментами розміщався сільськогосподарський базар -Bauernmarkt Lendplatz. Люблю відвідувати такі місця, на них цікаво спостерігати за жителями міста, фермерами, які продають продукцію.

Штірія славиться гарбузовою олією. Яку ми і купили на фермерському базарі. Такої ароматної і красивої олії я ще не бачив.

З ароматної кави і смачного старовинного австрійського смаколика   у пекарні Hofbäckerei Edegger-Tax. Розпочався наш ранок

Поруч з пекарнею, далі по вулиці знаходиться Грацький замок 15ст

Через дорогу Кафедральний собор (Grazer Dom) XV ст.

А за ним Мавзолей Фердінанда II, це мавзолей династії Габсбургів

Ще трохи шедевральних фасадів Граца

Навіть зустріли слоника на вулицях Граца

Пора повертатися до апартаментів і виселятися. Але спочатку зайшли у музей сучасного мистецтва Кунстхаус (Grazer Kunsthaus)

Я бував у багатьох схожих музеях, то цей виявився найгіршим.Слава Богу що відносно не дорогий -9,50 євро

Мало площі, і інсталяцій

Але з нього відкривається гарний вид на Грац.

Виселились за апартаментів і в дорогу. Але спочатку заїхали на Батьківшину Арнольда Шварценегера.  Великий Арні народився поруч з Грацем, у селі Таль. Це лише 10км від Грацу. Бути так поруч і не відвідати таке легендарне село, було б не правильно. Арнольд тут народився і провів свою юність. У будинку де колись жив Арні, зараз музей.

У ньому представлені оригінальні речі із життя майбутнього Термінатора

Військова форма Арні

Знаменитий Харлей із Термінатора

Ще трохи Термінатора

Меч із Конана

Кухня, де готувалась їжа для родини Шварценегерів. Кажуть, що вони були дуже бідні. Арні м»ясо вперше стабільно почав вживати тільки коли служив у армії.

У дворі будинку поселилися ще одні роботи -  Трансфоремри

Музей просто БОМБА

У селі є затишне озеро, з ресторанчиками і готелем. Скорі всього, що у цьому озері Арні ловив рибу і купався влітку)))

Грац дуже сподобався, своєю історію, різноманітною архітектурою.

От і все.

Далі нас чекала дорога до Будапешту, де ми відпочили пару днів і до дому.

У 2020 році Ланос трохи відпочине. Подорожі заплановані лише літаком, придбано або заброньовано – Братислава, Рига, Барселона, Атени. А далі буде видно. Дякую що дочитали. Що цікавить – запитуйте – відповім)))

Змінено користувачем tyz
Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

Почитав ваши истории и посмотрев фото)) Решено!! Весной еду на Север Европы ) Вы меня вдохновили, спасибо)))

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

Красотишша. Респектишше!

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

16.01.2020 в 11:06, Eva Torino сказал:

Почитав ваши истории и посмотрев фото)) Решено!! Весной еду на Север Европы ) Вы меня вдохновили, спасибо)))

Подорожі, це круто, хоч і важко але круто!

Посилання на коментар
Поділитися в соціальні мережі:

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...

Важлива інформація

Щоб зробити цей веб-сайт краще, ми розмістили cookies на вашому пристрої. Ви можете змінити свої налаштування cookies, у іншому випадку ми будемо вважати, що ви згодні з цим.