Івано-Франківськ, серпень 2014. Або вперед до мети не зважаючи на всі проблеми.

[catkiev]

Для зручності, тут я опишу трошки загальних речей, а потім вже будуть окремим повідомленнями більш розгорнуто деталі усієї поїздки. Посилання неа кожну частину буду додавати коли будуть написані повідомлення у цій темі нижче.

 

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

 У програмі Корець, Кременець та Збараж. Планувався ще Бучач, та вже не вистачало часу. Зате трошки ще затримались у Дубно.

 

 

 

 

День п'ятий. Меджибіж.

[catkiev]

День перший. Дорога до Франківська. Довга, але цікава )))

 

Як би все не було, а зібравшись на Франківськ було вирішено не просто пролетіти кілометраж, а періодично робити зупинки. Планувалось чотири зупинки - Корець, Кременець, Збараж і Бучач. Однак за браком часу Бучач було викреслено із зупинок, і відкладено на майбутнє. Плани були такі, що для того, щоб прибути до Франківська десь на 20 годину, потрібно було виїхати о шостій ранку. Але плани планами, і виїхали ми на півтори години пізніше. Саме цього часу нам і не вистачило.... +/-.

Отже Корець. Невеличке містечко на Рівненщині. Проїжджаючи щороку по кілька раз на Львівщину, постійно бачив вказівник на Свято-Троїцький монастир. Інформація з інтернету говорила про руїни замку, костел св.Антонія і т.д. Заїжджаємо в Корець, по прямій, і ось справа саме цей монастир. видно його досить здалека, навпроти нього є парковка. А ось схема самого монастиря. Ми потрапили лише до пунктів 1, 3, 8 та 9.

Фасад собору, перебудованого із францисканського костелу у ХІХ столітті

могила Анни Андро

та трошки про неї. бо я цього теж не знав, не прочитавши ось це.

Дзвіниця та парадний вхід на територію монастиря.

В самому соборі фотографувати заборонено, як у всіх храмах Московського патріархату де мені доводилося бути.
Навпроти монастиря знаходиться історичний музей і пам'ятник Шевченку.

Трошки рухаємось далі в місто, і зліва у нас Миколаївська церква, досить цікавої архітектури і можливо, що теж перебудована з костелу


а за ним трошки в бік від головної вулиці і знаходяться руїни замку. Територія дуже запущена і ми не обходили все що там залишилось. Лише кілька фоток.




Далі ми ще проїхали і знайшли костел св.Антонія, але ні на територію, ні в сам костел ми потрапити не змогли ((( все було зачинено.




На цьому ми закінчили огляд пам'яток в Корці, і рушили на Дубно. І хоча ми і планували проскочити Дубно без зупинок. це не вдалося ))) а не вдалося тому, що біля пам'ятника Шевченку

відбувались дещо дивні роботи... з перетворення дерев на скульптури )))

Грушевський був в процесі завершення

Ангел та козак вже були готові


Ще одна скульптура ще була лише на початку робіт, і в кадр потрапила лише здалека.
А сам дубенський замок було прикрашено величезним полотнищем держаного прапора


Їдемо ми далі на Кременець. Невелике містечко на тернопільщині. Тут ми затрималися дещо на довше. ніж думалось. а все тому, що на території фортеці ми таки взяли екскурсію і послухали трошки історії міста та фортеці-замку.
Та я почну з міста. тихе містечко з досить красивою і цікавою архітектурою. Знову багато релігійних споруд, частина з яких це православні храми, досить часто переосвячені з католицьких костелів.
ось це церква преображення господнього

а навпроти неї святомиколаївський православний храм


Всього, за словами екскурсовода, якщо я не помиляюся - то в місті майже два десятки релігійних споруд, понад половина з яких це православні храми. Та шукати їх усі ми і не збиралися, і вирушили от сюди

Дорога до замку майже вся викладена на почтаку ХХ століття, коли комусь із тодішніх можновладців захотилося розібрати замок, який був у досить хорошому стані, на будівельний матеріал.... Саме тоді було втрачено більшість споруд замку, з яких залишилось лише трошки мурів і одна башта. Адже фортеця ця має славу невзятої жодного разу. Лише Максим Кривоніс зміг взяти її, коли в замку піднялося повстання і йому просто відкрили браму. Тоді було спалено всі дерев'яні споруди на території замку, і більше фотеця не відбудовувалась і не використовувалась за прямим призначенням.


А краєвиди від вежі, що на фото вище, відкриваються просто неймовірні.





А після Кременця ми рушили на Збараж. Це практично передмістя Тернополя, лише кілька кілометрів. Тут шикарний костел, який теж було зачинено.



Хоча оголошення було, що відкриють для екскурсій, і що для цього треба подзвонити за певним номером телефону, та ми вирішили рухатися далі.
І ось ми біля Збаразького замку. Його вже відреставровано та перетворено на музей. чимось він дуже нагадує дубенський замок.








І оскільки вечір наближався невмолимо....

ми вирішили вже не зупиняючись ніде прямувати до Франківська, де на нас вже чекали добрі друзі, смачне Панське пиво та вечеря.

Трошки про більш банальні речі. Зупинялись ми у 

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

, досить недорогий, але непоганий мотельчик. фактично за межами Івано-Франківська, але досить недалеко від центру міста. Таксі в центр з готелю коштує близько 30 гривень. Проживання нам вийшло взагалі "на шару", бо в них можна поселитися у номері типу "люкс" де крім ліжка є ще розкладний диван, де теж можна спати удвох. Що головне, не доплачуючи за підселення. Тобто, за 210 грн/доба ми жили учотирьох, а такж за те що бронювали ми не через Booking.com, а по телефону, то нам включили у вартість проживання не два, а чотири сніданки. ))) Закрита стоянка на території, кафе-бар, автомийка, шиномонтаж - все на місці )))

А вечеряти Ігор ivf запропонував у пабі "Панське", де суперове пиво власного виробництва, смачна їжа і дуже великі порції ))) Якщо будете у Франківську - обов'язково потрібно його спробувати.  ))))

[jason_ua]

Супер!)) Чекаємо звіту по наступних маршрутах! 

[catkiev]

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

, буде буде. ))) бо треба трошки ще і працювати )))

[Sanek Kiev]

все очень красиво, жаль не поехал.................

завидую по белому и с нетерпением жду продолжения

[catkiev]

Суботу було вирішено присвятити самому Станіславу та Древньому Галичу. З самого ранку на нас біля готелю вже чекав Віктор moll, який присвятив самотужки першу половину дня, а на другу ще підключив підмогу у вигляді дружини та доньки, і разом утрьох розважали нас до ночі ))) Ми вам за це неймовірно вдячні... як ви витримали, не знаю )))

Отже, з самого ранку ми поїхали в Древній Галич. Як нас Віктор не вмовляв що треба було їхати в Маняву чи ще куди, ми так досі й не пошкодували що не послухали. Не ображайся, друже, але в маняву таки добре що ми не поїхали тоді, а поїхали вже наступного дня. Чому так? подробиці вже у наступній частині звіту.

Розпочали ми з музею прикарпатської архітектури. Старовинні хати, з печами-лежанками на яку я б із задоволенням заліз погрітися... та спочатку ми піднялися на величеньку вежу... і оглянули навколишні краєвиди...

на території самого музею фото платні, тому ми практично не фотографували ((( якщо відкопаємо на телефонах щось цікаве - додам згодом. Бо платити за фото на території якось рука не піднялась...

Тому ми трошки там погуляли, і вирушили далі... 

трошки краєвидів

Справа вдалині Бурштинська ТЕС

і пройшлися до руїн Галицького замку, який частково пробують відновлювати.

фактично ця башта це вже сучасна відбудова. руїни кількома фото вище - ото те що залишилось, як і фундамент під відбудованою баштою. Але принаймні в такому вигляді вже якось краще можна уявити що ж тут було колись.

Трошки ближче до Франківська знаходяться залишки старовинної церкви

чудові краєвиди

музей древнього Галиче в митрополичих палатах тощо. Як і в музеї архітектури ми не ризикнули платити 60 грн за фправо вільно фоткати, тому фото толком нема (((

 

 

Після цього ми повернулись до самого Івано-Франківська, і вирушили на прогулянку містом...

Центр міста був суцільним святом. ярмарка, музика, суцільний позитив.

дасятка... тут (тільки не на літньому майданчику) ми сидітимемо наступного дня.. та коли я робив фото я про це ще не знав...

ось такі тут зустрічаються оригінальні ковані дерева

музичний фонтан

прапори

та просто гарна архітектура

наші екскурсоводи

історичні будівлі

релігійні споруди

деякі перетворені на музеї

відновлений бастіон

сучасна інсталяція

пам'ятник яйцю-райцю.

кажуть, що встановили його після осінніх подій у Франківську 2004 року, і це можна вважати пам'ятником "бронебійному" яйцю. Не буду тут про ті події. Думаю всі пригадають що було восени 2004 року і кого збило там яйце....

туристи...

ратуша...

і знову архітектура центру міста...

іноді дуже оригінальна

народна творчість

панно... привокзальна площа з фото мешканців міста

патріотичний марафон

ми участі у ньому не брали... трошки були не в формі )))

а державний прапор був навіть на техніці, що вкладала асфальт на одній з вуличок

ще трошки патріотичного графіті

а закінчували ми день запуском ось таких ліхтариків

ось так пройшов другий день, і ми розбіглися відпочивати перед ще більш насиченим третім днем нашої подорожі. 

 

далі буде....

[gonchar]

Дуже цікавий звіт! Ждем продовження...

[catkiev]

А ось і продовження

День третій. Манява, Пнів, Яремче.

Неділя розпочалась з дощем... Тому плани щодо поїздки на Криворівню довелося змінювати буквально на ходу. Мало того, ще й потім впродовж дня коригувалися залежно від ситуації. Порадившись спочатку думали такий маршрут: Манява, Гута, Яремче, Буковель. Потім змінили на Манява, Пнів, Яремче, Буковель. А завершилось все маршрутом Манява, Пнів, Яремче, Микуличин.

Манявський монастир зустрів нас дрібним дощиком, змусивши повитягати парасольки...

і навіть фотографувати прикриваючись парасолькою... що потім ще не раз довелось робити впродовж дня...

На думку вчених, саме у Скиті Манявському поховано гетьмана

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

, оскільки він особисто просив про це за життя, і навіть убивця Маковський погодився "відіслати тіло в маєток у Руду і як «русина по-руськи поховати». Тут, у Галичині, в Руді або в Скиті, біля чоловіка Івана Виговського, ймовірно, похована і його дружина Олена Статкевичівна. В 30-х роках робилися спроби розшукати могилу гетьмана (останків не виявлено).

оскільки йшов дощ, фото вийшло дуже мало...

трошки монастирських будівель та споруд

пройшовши мимо яких ми вирушили до манявського скита, де колись жили монахи... фактично під каменем.

дорогою в гору теж довелося фотоапарат відкласти убік, бо через дощ було дуже слизько, і дуже не хотілось "навернутися"...

зате гори трошки зафіксували, як вони "димлять"

піднімаючись в гору пройшли хмару, з якої внизу нас поливав дощ, і парасольки вже були непотрібні

а десь хмара зачепилась за гору і розливала воду...

а ось і сам скит. і блаженний камінь

ось куди можна було скотитися, трошки послизнувшись на камені... фото трохи зверху-вниз, тому усього враження нема ід схилу... 

а дном балки тече потічок... саме він робить камінь слизьким, навіть якщо не буде дощу.

ну і частина нашої групи туристів-пофігістів )))

поки Вася задивився на хмари...

народ почав спускатися вниз, що виявлялося не так і просто )))

для повноти картинки - дорога. якою треба було йти. це в самому низу.... вище - веселіше )))

Повернулись до машин і рванули вже не в Гуту, а в Пнів. Дорога не радувала...

та плани змінювала лише частково, замість Гути і президентської резиденції - до руїн Пнівського замку. Чесно - мені це більш цікаво )))

та оскільки година була вже не ранкова, а проїжджали ми чудове кафе, то зупинились перекусити. Поки готували їжу, ми трошки погуляли навколо...

зачерпнули трошки водички...

ось такою штукенцією

а хто трошки невдоволений погодою і мабуть раннім підйомом залишився в будиночку чекати. провда мабуть більш невдоволений фотоспалахом ))))

Пообідали. Фото обіду не робили )))) Хоча мабуть було варто. Шикарна грибна юшка та чебуреки. Та вирушили вже зігріті далі. До Пнівського замку.

Звичайно тут лише частина стнін вціліла, як і в більшості випадків. Цікавим є те, що Пнівський він від містечка Пнів, а кому не вистачало місця селилися за його межами, "на дворі". Так і виникла Надвірна. Тепер Надвірна значно більша за сам Пнів, хоч і виникла значно пізніше.

Наш екскурсовод по замку )))

Надвірна

це хмара, а не фотошоп чи глюк...

вхід у замкові підземелля

знову погляди в небо і думки про те, коли ж закінчиться цей дощ...

Скажу, що коли ми піднімалися до каменя в Маняві. то дощ перестав, а коли спустилися - він продовжував іти на меншій висоті над рівнем моря... і йшов майже весь час поки ми обідали і їхали до замку. і йшов потім майже весь час.

А тепер...

ще раз дивимось на фото хмари над горою

і відкриваємо ще один спойлер, ще гори вже нема....

Яремче зустріло нас зливою... яка, щоправда, не завадила нам погуляти трошуи і навіть зробити кілька фото водоспаду

Микличин взагалі не фотографували, навіть забігши в кав'ярню випити кави я не зміг повернутися за фотоапаратом, тому групове фото разом з нашими одноклубниками зі Львова. що там відпочивали, робили на їх камеру. Тож додам коли отримаю їх в своє розпорядження.

Та незважаючи на це, вражень від карпатської природи в пам'яті залишилось саме з Микуличина. І є величезне бажання поїхати туди на кілька днів. тільки туди і більше нікуди...

Дорогою назад погода стала вирівнюватися

Завершення вечора в 10-ці здається теж ніхто не фотографував... та воно і добре, не будемо дражнити зайвий раз )))

[catkiev]

ну і дорога назад. перша частина дороги - Коломия, Чернівці і Кам'янець-Подільский

Дорогу назад, як і туди, ми вирішили не просто пролетіти по трасі, а з користю використати ці кілометри. І виїхавши з Франківська вранці ми попрямували на Чернівці. Та дорогою було ще багато цікавого.

Населений пункт не згадаю зараз, десь перед Коломиєю.

Коломия. Музей писанки

трошки старовинної архітектури

Містом ми практично не гуляли і попрямували далі.

Заболотів

Біля костелу навіть велопарковка

і дитячий майданчик

Снятин

Перед Чернівцями ми трошки з'їхали до берегів Прута

і приїхали у Чернівці.

Чернівецька ОДА

ратуша

Трошки поблукавши і після дзвінка другу знаходимо ось цю пішохідну вуличку.

де знайшли корчму пообідати )))

Зауважу, що це чи не єдиний заклад на цій вуличці, де їх навіть не бралися рахувати, який був українським. Були різноманітні піцерії, віденські кави тощо. Тому на "Колесі" ми і зупинились у свому виборі.

а потім швиденько поїхали до чернівецього університету. Чому саме сюди? після того як не так давно подивилися фільм "Тіні незабутих предків", який там знімався, це був ключовий пункт у Чернівцях.

місцева служба охорони

колонна зала

Блакитна зала... інтер'єр сучасний, післ ятого як в радянський час тут був спортзал...

червона зала теж після ремонту. але збереглася найбільш наближено до оригіналу

церква на території університету.

за словами екскурсовода, студенти університету впродовж навчання мають пільги на церковні обради - безкоштовно вінчання (один раз) і хрестини (скільки встигнуть) ))))

 

З Університету ми попрямували до Кам'янця-Подільського. В Чернівцях нам просто пощастило. На перехресті в центрі, очевидно не так давно змінили знаки і зробили вуличку односторонньою. не в той бік, звісно, як нас вів навігатор. І ми б може туди і не поїхали б, але переднами туди поїхали одеський лендкрузер і львівська королла. і ми через це не змогли повернути наліво, і були змушені їхати за ними. а там. ну як завжди - пост ДПС, але вільний лише один ДАІшник і зупинили тільки крузера, якого за хвилину відпустили. але цей погляд "гроші мимо проїхали" треба було бачити )))

 

Після цього ми прямим ходом рушили вперед до Кам'янця. Тут ми поселилися неподалік замку лише з одною метою - побачити його вночі ))) і трошки фото з телефону.

[-Sashka-]

Да, Прикарпатье с Карпатами надо видеть воочую. Я сам во Франике  5 лет студеем был и весь его облазил (красивый город) вместе с ведомыми местами (Говерла, Гута, Манява, Яремча, Яблуниця...) А сейчас регулярно мотаюсь в Косов к любимой теще, а там и до Черновцов рукой махнуть.

[ivf]

А сейчас регулярно мотаюсь в Косов к любимой теще, а там и до Черновцов рукой махнуть.

 

А це цікаво. Чому ми про це перший раз почули? Не хочу обіжати Буковину, але при чому тут Чернівці?

Косів це Івано-Франківська область. І у нас проходять зустрічі одноклубників, не тільки місцевих.

[-Sashka-]

Розжую. А никто и не говорит что Косов Черновецкая обл. Просто он географически ближе к Черновцам.

[SergDrag]

Доповню чудовий звіт про поїздку Прикарпаттям своїми фотками:

Невеличкий пітстоп перед Богородчанами:

Дорога в небеса:

 

 

Не зробив фотку - вважай, нікуди не їздив:

Гори прекрасні в будь-яку погоду:

Питоньки, питоньки, питоньки!!!

-Шо, в натурі?

- Базарю!

Унікальна кафешечка в Микуличині: схожа на шпаківню, в яку набилося купа голубів. Зате кава по 5 грн.

 

 

Змінено 4 вересня 2014 користувачем SergDrag

[catkiev]

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

, дякую за фото і доповнення ))) 

[columbus2]

Тарас, спасибо за фото. Жаль жисть счаз такая, не вышло поехать, хотя давно туда хочется рвануть А какой общий километраж у вас вышел? Что по расходу вышло в среднем?

[catkiev]

Будь ласка Увійдіть або Зареєструйтесь щоб побачити посилання.

, да. жисть-держись... я просто психанул и сделал несколько дней отпуска себе. Я прекрасно понимал, что особо отдохнуть не получится. Поэтому и использовал этот шанс.

Пробег и расход хотел уже в итоговом посте, всё руки не доходят написать про последний день поездки. Предварительно скажу, что проехали около 1550км и расход был в среднем где-то 7,6л/100км. + здесь не учтена поездка в Галыч, за что огромное ещё раз спасибо Виктору moll. Полный бюджет попробую тоже подсчитать. 

[Sanek Kiev]

аж завораживает все очень красиво,      

[KLIM_79]

Тарас,отчётец бомбезный!!! ну и западная Украина как всегда мега

[ivf]

Жаль що крім Тараса більше ні у кого не вийшло. Надіюсь іншим разом гостей буде більше (ми розраховували на 10-15 чоловік).

Ласкаво просимо до нас на Прикарпаття.

[Ant_2]

А я в цьому році якраз і відпочивав в Микуличині, аж два тижні, цілих. Кінець липня і початок серпня. Проживали в приватній оселі, дуже сподобалось. Звідти робили виїзди  в Буковель (двічі). Дасть бог і наступного року поїдемо, ще не набридло. Тим більше знаємо до кого їхати. Вийшло бюджетно. 

[jason_ua]

Ласкаво просимо!!